“Сіль моєї землі” — фотографічний проєкт за участі жінок із Соледарської громади, які були змушені залишити свої домівки через російське вторгнення в Україну.

З січня по травень 2026 року я провела серію фото-воркшопів, під час яких учасниці досліджували власну ідентичність, родинні зв’язки, пам’ять і досвід переміщення через фотографічну практику.

Учасниці проєкту: Вероніка Коржова, Тетяна Теплюк, Ірина Третьякова, Валентина Мирошниченко, Анна і Світлана Стеценко, Алла Хамідулліна та Ірина Бабенко.

“Я намагалася фасилітувати цей процес так, щоб створити для учасниць умови для глибокого творчого досвіду. Мені хотілося, щоб через фотографічну практику і сторітелінг вони могли, з одного боку, осмислити власний досвід переміщення і початку життя в інших умовах, а з іншого — заповнити прогалини у власній історії, спричинені поспішною евакуацією та втратою сімейних архівів і фотографій.

Я запропонувала учасницям працювати з одноразовими плівковими камерами й окреслила лише широкі напрями для зйомки: що вам нагадує про дім, хто є поряд, що надає вам сили. Ці теми виникли з досвіду втрати сімейних фотоальбомів: більшість учасниць не змогли забрати свої світлини під час евакуації, залишаючи домівки з кількома сумками й надією, що це тимчасово. Щоб підкреслити агентність героїнь проєкту, я також запропонувала їм створити власні автопортрети, спираючись на підходи терапевтичної фотографії.

Наразі, по завершенню проєкту, учасниці мають власні автопортрети, теплі світлини з рідними, а також серію фотографічних рефлексій про свій життєвий шлях. Сподіваюся, для них це стане початком нової традиції — створювати й зберігати поточний досвід у фотографіях, якими б турбулентними не були обставини”.

Результатом проєкту стала виставка в DCCC та пам’ятна книга про коріння, евакуацію, втрату, стійкість, нові домівки й те, що залишається незмінним усередині.